Коли тривога – це стиль життя

про гіпервідповідальність, перфекціонізм і виснаження Є люди, які тривожаться час від часу. А є ті, для кого тривога – постійна: Це вже не просто емоція – це стиль життя. І зазвичай це не вибір. Це – спосіб виживати, який колись був дуже потрібний. Як формується «тривожна особистість»? Ніхто не народжується тривожним. Але ми можемо стати […]

Як не втратити себе у стосунках

Ти вже не згадуєш, коли востаннє просто була сама. Не з ним, не для нього, не поруч, а просто – сама. Зранку – «що йому приготувати», увечері – «як у нього справи». Твої бажання кудись зсунулися, як ковдра, якою накрили іншу людину, а себе лишили на краєчку. У злитті немає драми, немає сварок чи образ. […]

Коли хочеться, але не можна — хто всередині тисне на гальма?

Є речі, які ми хочемо, відчуваємо, мріємо про них, але чомусь не даємо собі зробити крок. Наче хтось усередині постійно тисне на гальма. «Що люди подумають?» «А ти взагалі маєш право?» «Тобі спершу треба заслужити…» І от уже не живемо, а виправдовуємось перед кимось або перед собою. Заборони, які йдуть із минулого Ці «не можна» […]

Не переступати межу: як не порушувати кордони інших

Ми багато говоримо про те, як навчитися говорити «ні», будувати власні кордони, дбати про себе. Але є й інший бік – навички не порушувати чужі кордони. І тут теж буває складно, бо… Ми звикли «бажати добра», ми щиро хочемо допомогти, ми думаємо, що знаємо краще і це наче не про кордони, а про турботу: – […]

Коли тривога –  це не про події, а про сенс або екзистенційна тривога: як із нею бути

Іноді ми не можемо знайти причину тривоги. Все наче гаразд, але всередині –  важко. Наче щось нависає, не дає видихнути. Знайоме відчуття? Це може бути не «звичайна» тривога. А екзистенційна. Тривога, яка не про конкретну ситуацію, а про сам факт нашого існування. Про його крихкість, невизначеність, обмеженість.   Чим ця тривога відрізняється? Вона не кричить. […]

Коли все стихло – але не заспокоїлось

Про тишу, яка більше про віддалення, ніж про спокій Після сварки може настати тиша. Здається, що все вже вляглось. Ніхто більше не кричить, не доводить. Але всередині не легше. Мовчання в таку мить не завжди про мир, часто про розгубленість, про: «я не знаю», «як до тебе тепер», «мені соромно», «боляче», «страшно знов бути відторгнутим». […]

Де знайти свою мотивацію?

(Якщо не хочеться «вставати і робити») Є моменти, коли ми знаємо, що хочемо змін, але не відчуваємо жодної сили рухатись. А мотивувати себе вже втомилися, бо це часто звучало як наказ. Мотивація – це не про тиск Нас довго вчили: щоб щось робити, треба зібратись, напружитись, не нити тбто змусити себе. Але внутрішня мотивація – […]

Що робити, якщо твої кордони не поважають?

Ти наважилась сказати «ні», чесно сказала, як тобі незручно, не пішла на зустріч, яка виснажує, вперше за довгий час обрала себе. І тут почалося: ти стала егоїсткою, раніше ти була іншою, як це – ти не можеш?… Іноді світ не радіє твоїм кордонам. Бо їм було зручно, коли ти мовчала, погоджувалась, навіть якщо не хотіла, […]

Тривога у стосунках: коли любов супроводжує страх

Близькість завжди ризик. Тільки-но хтось для нас стає важливим, ми вразливі. Ми можемо здаватися незалежними, сильними, раціональними – але коли зачіпається сфера стосунків, у багатьох з нас прокидається знайомий, глибокий страх: а раптом мене покинуть? Звідки з’являється страх бути покинутим Цей страх – не слабкість. Часто він має глибоке коріння в досвіді наших перших прив’язаностей […]

Як минуле стає третім у ваших стосунках

Як досвід з дитинства «вмикається» у стосунках У парі ми ніколи не буваємо просто вдвох. З нами ще наші досвіди. Іноді партнери сперечаються про дрібниці, а емоцій – ніби на йдуть війну. І справа не в тому, що хтось занадто чутливий. Просто ця суперечка вже комусь дуже знайома – ще з дитинства. Коли хтось зривається […]