Category Archives: Внутрішній стан

про гіпервідповідальність, перфекціонізм і виснаження Є люди, які тривожаться час від часу. А є ті, для кого тривога – постійна: Це вже не просто емоція – це стиль життя. І зазвичай це не вибір. Це – спосіб виживати, який колись був дуже потрібний. Як формується «тривожна особистість»? Ніхто не народжується тривожним. Але ми можемо стати […]

Іноді ми не можемо знайти причину тривоги. Все наче гаразд, але всередині –  важко. Наче щось нависає, не дає видихнути. Знайоме відчуття? Це може бути не «звичайна» тривога. А екзистенційна. Тривога, яка не про конкретну ситуацію, а про сам факт нашого існування. Про його крихкість, невизначеність, обмеженість.   Чим ця тривога відрізняється? Вона не кричить. […]

Близькість завжди ризик. Тільки-но хтось для нас стає важливим, ми вразливі. Ми можемо здаватися незалежними, сильними, раціональними – але коли зачіпається сфера стосунків, у багатьох з нас прокидається знайомий, глибокий страх: а раптом мене покинуть? Звідки з’являється страх бути покинутим Цей страх – не слабкість. Часто він має глибоке коріння в досвіді наших перших прив’язаностей […]

Стан тривоги часто підштовхує нас до контролю. Ми починаємо все прораховувати, перечитувати новини, готуватись до «найгіршого сценарію». Нам здається, що якщо все передбачити – тривога зникне. Але, на жаль, це не так. Контроль – це спроба заспокоїтись зовні, коли всередині є невизначеність. Ми хочемо знати, що буде завтра. Хочемо гарантій. Хочемо безпеки. Але життя не […]

Як подружитися з тривогою: напрямки підтримки себе Тривогу не потрібно «прибирати» або «викорінювати». Вона – частина нашої системи безпеки ще з тих часів, коли людина захищалася від хижаків та нападу інших племен. І коли ми вчимося з нею взаємодіяти, вона перестає бути ворогом і стає тим, хто підказує. Є три напрямки підтримки себе: тіло, мислення, […]

Ми часто сприймаємо тривогу як щось погане, від чого треба позбутися: випити заспокійливе, відволіктись, переключити увагу. Але тривога – це не емоція. Це сигнал, що якась емоція залишилась непоміченою. У тривозі – цілий клубок непрожитих переживань. Але ми звикли їх не помічати. Нам соромно злитись, бо злість – це начебто «погано». Ми не дозволяємо собі […]

Ми живемо в тривожному світі. Новини, соцмережі, ритм життя – усе підживлює напруження. Якби раптом усі медіа почали показувати лише хороші новини, більшість каналів втратили б прибутки. Бо тривога «чіпляє». Ми звикаємо бути «в тонусі». Постійно напруженими. На взводі. Але це не норма. Тіло не створене, щоби жити в режимі хронічної тривоги. Психіка не має […]

Світ навколо переповнений подіями, що викликають тривогу, виснаження, відчуття невизначеності. Ми хапаємось за контроль зовнішнього – бо це хоч якось знижує напругу. Але справжня точка впливу – всередині нас. У нас є дві реальності: зовнішня і внутрішня. Зовнішню ми бачимо, аналізуємо, намагаємось змінити. А внутрішню часто ігноруємо. Чому? Бо нас цього не навчили. З дитинства […]

Різні відчуття часу Сьогодні все частіше можна почути про те, що час ніби минає швидше, ніж раніше. Комп’ютерізація, постійний потік інформації та віртуальна реальність, в яку ми занурюємось, а також безперервний ритм подій – усе це створює відчуття прискорення часу. У нашій свідомості дні наче зливаються, коли ми намагаємося встигнути охопити й обробити цей нескінченний […]