Ти наважилась сказати «ні», чесно сказала, як тобі незручно, не пішла на зустріч, яка виснажує, вперше за довгий час обрала себе.
І тут почалося: ти стала егоїсткою, раніше ти була іншою, як це – ти не можеш?…
Іноді світ не радіє твоїм кордонам. Бо їм було зручно, коли ти мовчала, погоджувалась, навіть якщо не хотіла, завжди була «зручною».
Це боляче – бачити, як змінюється ставлення, особливо, коли це близькі люди, коли починається маніпуляція, тиск, образа.
Що робити?
- нагадати собі: ти не винна в тому, що іншим незручно з твоїми межами; кордони – це не про образу. а про вибір на свою користь.
- дати собі підтримку: запитати себе про те, що тобі зараз допоможе. І це, як завжди, можуть бути прості банальні речі: теплий чай та плед, прогулянка, розслабляючий душ чи ванна. Дозволити собі це прожити і відчувати, що ти здатен це пережити, хоча, можливо, і насамоті.
- спостерігати: ті, хто справді тебе люблять, навчаться тебе чути.
Побудова кордонів – це не про те, щоб відштовхнути, це про зустріч з тими, хто приймає тебе справжню.