Іноді це гучно:
Коли хтось тисне: «Та погодіться вже нарешті»
Коли ображається: «Я ж для тебе старався, а ти…»
Коли жартує «по-дружньому», а тобі – неприємно.
А іноді майже нечутно:
Коли ти знову погоджуєшся, хоча всередині все стискається.
Коли смієшся, бо «незручно» зіпсувати настрій.
Коли сама себе переконуєш: «Та нічого страшного, якось переживу».
Порушення кордонів – це не завжди про злість чи агресію. Це може бути про винувате мовчання, про погляд «ти мене розчарував», про очікування, яке ти не здатен здійснити.
І дуже часто ми самі не помічаємо, що переступаємо через себе. Бо так звикли, так треба, боїмося втратити стосунки.
Ти відчуваєш себе винною, егоїстичною, незручною. Хоча насправді… ти просто хочеш мати своє «можна» і своє «не хочу».
Якщо ти впізнаєш себе в цих рядках – ти не один. Навчитися відчувати і берегти свої межі можна поступово: через тіло, слова, паузи.
На консультації ми можемо дослідити саме твої ситуації: де важко сказати «ні», де губиш себе, де хочеться по-новому.